16.04.2020
11 клас
Українська мова
Правопис прийменників та сполучників. Частка та вигук
1. Переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=ECWY_YLT2Y0&t=38s
2.Опрацювати правила
ПРИЙМЕННИК
Прийменник – службова частина мови, яка виражає залежність іменника,
займенника, числівника від інших слів у словосполученні й реченні. Наприклад: збиратися в дорогу, рахувати до ста, прийшов
за тобою.
Групи прийменників за походженням
Непохідні (первинні) – прийменники,
спосіб творення яких визначити неможливо: до,
без, на, над, для.
Похідні (вторинні) – прийменники, що утворилися від
іменних частин мови та прислівників,складанням кількох непохідних прийменників,
поєднанням прислівників та іменників з непохідними прийменниками, переходом
слів інших частин мови в прийменники: із-за,
поміж, внаслідок, край, близько.
Групи
прийменників за будовою
Прості
|
Складні
|
Складені
|
без, для,
край, серед
|
задля,
поміж, з-за, щодо
|
згідно з,
незважаючи на, у вигляді, з метою
|
Правопис
прийменників
Разом
|
Окремо
|
Через дефіс
|
Утворені від
прислівників, іменників та прийменників, двох простих прийменників:внаслідок, довкола, поміж.
|
Складені
(утворені від прислівників та іменників з непохідними прийменниками): з метою, під час,згідно з.
|
Утворені
приєднанням до прийменників з, із
інших прийменників: з-за, з-поза,з-
поміж, з-попід.
|
Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника
Відмінки
|
Прийменники
|
Приклади
|
Родовий
|
до,з-за, від,з-під,проти, коло, крім,біля
|
відійти від справ,з-під землі дістати, біля будинку
|
Давальний
|
наперекір, напереріз, завдяки, назустріч,навздогін
|
наперекір долі, завдяки їй, услід подрузі
|
Знахідний, орудний
|
поза, перед, під, над
|
над столом, під деревом, поза сумнівом
|
Знахідний, місцевий
|
о, на, по, об
|
об землю, між квіти, по ліки
|
Родовий, знахідний, орудний
|
між, за, з, із, зі
|
за фахом, між
друзями, зі стіни
|
Родовий, знахідний,
місцевий
|
у,в
|
у мене, у зошит, у відпустці
|
СПОЛУЧНИК
Сполучник – це службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення та
частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не
виконують у реченні граматичну роль.
Сполучники поєднують:
·
слова (батьки й діти);
·
словосполуки (довгі вулиці та високі
кам’яниці);
·
частини складносурядних речень (Хлопчик розповідає,
а учні слухають);
·
частини складнопідрядних речень (Коли учитель
пояснює, учні уважно слухають).
Залежно від синтаксичної функції
сполучники поділяються на:
– сурядні (і, й, та, а, але, проте, зате, однак, або,
чи);
– підрядні (коли, що, бо, якби, хоч, мов, ніби).
Групи сполучників за значенням
Сурядні
|
Підрядні
|
єднальні: і, й, та (і),
ні...ні, ані...ані, не тільки ... а й
|
причинові: бо, тому що, через те що, оскільки, у зв’язку з тим що
|
часові: коли, тільки, як, щойно, ледве, як тільки, після
того як
|
|
протиставні:
а, але, та (але), зате, проте, однак
|
умовні: якщо, якби, як, аби, коли, коли б, якщо...то
|
мети: щоб, аби, для того щоб, з тим щоб
|
|
розділові:
або, чи, хоч, або...або, чи...чи, хоч...хоч,
то...то, чи то...чи то, не то...не то
|
допустові: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай
|
порівняльні: як, мов, наче, неначе, немов,
ніби, немовбито
|
|
з'ясувальні: що, щоб, як
|
|
міри та ступеня: аж, що аж, що й
|
|
наслідкові: так що
|
Зауважте! Як підрядні сполучники в
складнопідрядних реченнях часто виступають сполучні слова, кількість яких
поповнюється внаслідок переходу займенників і прийменників:
1) займенники: який, чий, котрий, скільки;
2) займенники в сполученні з прийменниками: від чого, від того, за
що, за те, через те, через це, через що;
3) займенники, ускладнені частками: хто не, хто б не, що не,
щоб не, який не, який би не, скільки не, скільки б не;
4) прислівники: де, куди, звідки, відкіль, звідкіль, відкіля, як;
5) прислівники, ускладнені частками: де не, де б не, куди не,
куди б не, звідки не, звідки б не, як не, як би не.
Групи сполучників за будовою
Прості
|
Складні
(пишуться завжди разом)
|
Складені
(пишуться завжди окремо)
|
і,
й, а, але, та, чи, як, коли, хоч
|
якби
(як + би), щоб (що + б), зате (за + те), немов (не + мов)
|
тому
що, дарма що, для того щоб, так що
|
Правопис сполучників
Разом пишуться складні сполучники, які
становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб,
начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже,
отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби,
якщо; також слова абощо, тощо.
Окремо пишуться:
а) сполучники з частками б, би, ж, же: або ж, адже
ж, але ж, а як же, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би;
б) складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з
того часу як, незважаючи на те що, після того як, при цьому, та й, так що, тим
часом як, тому що, у міру того як,через те що.
Через дефіс пишуться
сполучники отож-то,
тим-то, тільки-но, тому-то.
ВИГУК
Вигук – особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції,
волевиявлення мовця та звуконаслідування, не називаючи їх: ой! ах! лишенько! годі! агов! киць-киць! тпру! дзень! кукуріку! ш-ш-ш!.
ВИДИ
ВИГУКІВ
За походженням
|
За значенням
|
Звуконаслідувальні слова
|
– первинні
(непохідні): о! ой! ох! ах! ех! ай! ух!
– вторинні
(похідні):
іменникові: ґвалт!
лишенько!
– дієслівні:
тьху! стій!;
– займенникові
– прислівникові:
браво! так! отак!
– сполучення
кількох слів: ой леле! цур йому! тим-то
й ба! боронь Боже!
|
– емоційні
(передають почутя, переживання): овва!
ура! фе! тю! слава Богу!
– волевиявлення (виражають
спонукання до дії):
алло! гайда! цить!
годі! но-о-о! киш!
– мовного етикету
(виражають привітання, подяку тощо): спасибі!
добридень! перепрошую! будь ласка! будьте здорові!
|
Окремий вид
слів, що відтворюють голоси істот і шуми:
дзень! трах! га-га-га! тьох! ме-е!
|
Зауважте! Серед вигуків
спостерігається широка омонімія. Наприклад, вигук о! може виражати страх,
подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо. Вигуки також можуть
бути омонімічними іншим частинам мови, наприклад, вигук ой має омонім – підсилювальну частку ой: Ой одна я, як билина в
полі (Т. Шевченко).
Звуконаслідувальні
слова треба відрізняти від усічених дієслівних форм на зразок: кап, клац, бух, хап, хрум, хрясь тощо.
Такі лексеми виконують синтаксичну функцію присудка в реченні, позначаючи
раптовість дії, наприклад: Заплакала
Катерина та бух йому в ноги. А
коли ці слова стають незалежним членом односкладного речення, вони переходять
до звуконаслідувань, наприклад: «Тьох,
тьох»,- доганяє нас спів солов’я…
ПРАВОПИС
ВИГУКІВ
Одним словом
|
Через дефіс
|
Двома і більше словами
|
вигуки, що не передають повторюваних чи протяжних звуків: леле, цабе, вйо, тьох, тсс, гайда, перепрошую, добридень. даруйте, прощайте, щасливо, помагайбі
|
вигуки, що
передають повторювані або протяжні звуки:
їй-Богу,
їй-право,їй-бо, ай-ай-ай, ня-а-ав, ура-а, му-у-у, ку-ку-рі-ку, бе-е-е,
кар-кар-кар, тара-а-а-ах, бу-у-ух, баба-а-а-х, кудкуда-а-а-ак
|
усі складові частини пишуться окремо у вигуках: слава Богу, от тобі й на, де ж пак, ой леле, на добраніч, хай йому
грець, будьте здорові
|
РОЗДІЛОВІ
ЗНАКИ ПРИ ВИГУКАХ
·
Вигуки в реченні відокремлюються комами або тире: Ах, як не хочеться листу з дерева падати
(Остап Вишня). Раптом у тиші садів –
тьох! тьох! – солов’їна пісня прозвучала (Максим Рильський).
·
Коли вигук на початку речення вимовляється з окличною
інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а перше слово після нього
пишеться з великої букви: Цить! Хай
говорить серце (Леся Українка).
·
Якщо вигук уживається в кінці речення, то перед ним
ставиться кома, а після нього той знак, якого вимагає зміст речення: Згинь, невільництво, геть!(П. Грабовський)
Не відокремлюються розділовими знаками
вигуки:
·
на початку речення, якщо стоять перед особовим
займенником, після якого йде звертання: Гей
ви зорі ясні, тихий місяцю мій, де ви бачили більше кохання? (В. Сосюра);
·
вигуки о, ой, ах, що стоять перед
звертанням і тісно з ними пов’язані, виступають у ролі часток: Ой Марку, Марку! Що ж ти накоїв,
хлопче?(Панас Мирний). О пісне блаженна! О
пісне крилата! Лети над землею, дзвени і зови...(М. Чернявський).
·
Вигуки, вжиті в значенні іменників, часто пишуться в
лапках: Протягли своє «ку-ку-рі-ку»
горласті півні (Панас Мирний). «Кап-кап», – почулося за вікном.
1. Правильно
записано всі
сполучники рядка
А дарма-що, неначе, тобто
Б для того щоб, щоаж, коли б
В про те, але, зате
Г неначебто, як тільки, тому що
2. Правильно записано всі сполучники рядка
А немовби, не зважаючи на те що, якбито
Б неначеб-то, ніби-то, отож-то
В немовбито, тільки-но, тому що
Г при тому, ніби то, наче б
3. Правильно записано всі сполучники рядка
А отож, неначеб-то, проте
Б отож-то, тільки-но, тим-то
В тому-то, немов би, тимто
Г мов би, отже ж, якби-то
4. Неправильно записано всі сполучники рядка
А незважаючи на те що, якщо, так що
Б нібито, у зв’язку з тим, через те що
В що б, як би, про те
Г зате, з того часу як, тому що
25. Неправильно записано всі сполучники рядка
А
незважаючи на те що, що аж, дарма що
Б
після того як, наче, якщо
В
тож, отож, дарма що
Г
неначеб-то, як би, колиб
6. Визначте речення, у якому що є сполучним словом
А І знали ми, що
слави нам не буде.
Б
Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.
В
Раптом виявилось, що Павка великий
винахідник-конструктор.
Г
Тепер я вірю в те, що дикі звірі
його музики слухали!
7. Визначте речення, у якому що є сполучником
А Ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить ...
Б А він забув про весло, що лежало під ногами
В Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким.
Г Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла.
8. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом
у реченні
А Не думай (про)те,
що сталося.
Б (За)те її
люблю, мою Україну убогу...
В (Як)би краще
написати твір?
Г Оголошено, (що)б
усі прийшли вчасно.
9. Виділене слово не є сполучником і його слід писати окремо
в реченні
А Не хочу я, (що)б
знов пекла мене війна в журбі.
Б (Як)би мені
крила, у небо б злетіла.
В Не знаю, (як)би
склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.
Г (Як)би хліб
та одежа, їв би козак лежа.
10. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом
у реченні
А (Як)же я
тепер вернуся до батька, до матері?
Б (Що)б жить –
ні в кого права не питаюсь.
В Співай же за мною (про)те,
як весною усе відживається знов.
Г Ну (що)б,
здавалося, слова...
11. Виділене слово є сполучником і його слід писати разом
у реченні
А Як(би) не
було ночі, то не знали б, що таке день.
Б Герої боролися за(те),
щоб ми сьогодні жили у вільній країні.
В Як(би) там
не було, комусь належало це перевірити...
Г Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.
12. 29. Укажіть речення, у якому допущена помилка в написанні
частки
А Чим швидше ти
прийдеш, отримаєш нагороду.
Б Що дня треба
звітувати про виконання плану.
В Сніг присипав кущі
та дерева, мов сріблом.
Г Ніхто не підняв
руки на уроці.
4.Підготуватися до к.р.
Завдання надіслати до 17.04.2020.Хай щастить!
Немає коментарів:
Дописати коментар