15.05.2020
11 клас
Українська мова
Пряма, непряма мова. Діалог. Цитата. Епіграф
1. Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=KXLwx1-xcww
2. Опрацювати правила за О.Авраменком.
3.Виконати тестові завдання
Пряма мова. Діалог. Цитата
1. Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні
А
«Дівчата, що ви! Це чудовий колір!, – заступився тато за свою обраницю. –
Червоні машини здалеку видно, тому вони безпечні на трасі».
Б
«Справжнісіньке старе одоробло, – скрушно говорила мама, стоячи перед вимитою
машиною, – Мало того, що облізле. Воно ще й червоного кольору. Помідор, а не
авто».
В
«Він спілкується жестами глухонімих? – діловито спитала Наталочка, бо хлопці в
школі навчили її двох чи трьох таких жестів, і вона почувалася знавцем».
Г
«Знаю, що по закону, – сердито відповів на те Лозовий і додав. – Вишняку
шкода».
Д
«Наклейку треба здерти», – мовила мама, оглядаючи автомобіль, яку тато щойно
придбав.
2. Правильно розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні
А «На
щастя, все обійшлося»: казала лікарка зі швидкої допомоги, позамазувавши йодом
садна на колінах.
Б Тут
поет не втерпів: «Хто там»?
В
«Він геть безголовий! Послати дівчинку в таке небезпечне місце! – розбушувався
тато. – та й ти хороша!»
Г
«Хочеш, я вгадаю, куди ви їдете? – спитав він, окинувши оком Наталчину
вишиванку. – У Берестечко, на завтрашні урочистості».
Д
«Казав тобі, що справа темна,» – стиха мовив високому його кругловидий
веснянкуватий товариш.
3. Пунктуаційну помилку допущено в рядку
А «Що
то значить наш товаровиробник, – прошепотів міліціонер. – Віднині купуватиму
тільки все українське!»
Б
«Хоч визирну, що там», – вирішила вона й, піднявши запинало, вибралася надвір.
В «А
так, а так, – закланявся на всі боки панок з облізлою головою. – Високоповажні
чорти, відьми й відьмаки, мушу просити вашої допомоги».
Г
«Доведеться шукати вулканізацію: – засмутився тато.
Д
«Северине! Северине! Це ти? Северине, нас заарештували! – закричала Наталочка.
– Северине, чуєш, загадка не про Олеський замок!»
4. Пунктуаційну помилку допущено в рядку
А
«Заарештували тата й маму, а я сховалася», – лопотіла Наталочка, поспішаючи все
розповісти.
Б «Я
директор музею, це мій кабінет, – він зиркнув на чорну шафу й додав: –
Допустимо, я здогадуюся, як ти сюди потрапила...»
В
«Картина на місці, її ніхто не брав. Сталося прикре непорозуміння, – втомлено
зітхнув директор. – твої батьки хвилюються, де ти поділася».
Г «Ви
часом не помітили кульгавого хлопця, елегантного, прилизаного, з двома
горбочками на голові?» – спитала вона музейну доглядачку.
Д «То
їдьмо швидше!» – заквапилася Наталочка, бо саме сьогодні дрібка щастя їм не
завадила б.
5. Пунктуаційну помилку допущено в рядку
А
«Добривечір вам! З понеділком будьте здорові!» – сказали бурлаки до хазяїна,
піднявши трошечки шапки.
Б
«Тут уже нас не впіймає Бжозовський і не присилує робить панщину», – обізвались
бурлаки.
В
«Ото каша! – промовив Микола і додавав. – І у Вербівці бідував, а такого добра
не їв. Чи й сам пан жид їсть таку кашу?»
Г «А
що, браття! Чи не послухать нам цієї ради? – спитав Микола в своїх товаришів. –
Хіба ж нам ще не остогидли ті пани?»
Д
Отак постукав і сказав: «Монці, у тебе можна заночувати, бо надворі зимно?»
6. Пунктуаційну помилку допущено в рядку
А – Пані Аделіє… – зам’явся Іван. – Навряд
чи я зможу чим-небудь допомогти вашому цирку…
Б – Що за дурні балачки? – мадам закинула ногу
за ногу. – Я вже придумала, чим ви будете займатися.
В – І чим? – з холодком у серці перепитав він.
Г – Ви боротиметеся з глядачами – без тіні
сумніву повідомила мадам.
Д – Як це — боротися? – здивувався Іван.
7. Пунктуаційну помилку допущено в рядку
А – Коли б ви, мамо, знали, як чудно звуть
Кавунову наймичку, – обізвавсь Микола.
Б – А як же її звуть? – знехотя спитала мати.
В – Нимидора. – сказав Микола. – Сьогодні вона
з нами жала жито на лану.
Г – Чи вийдеш в суботу на вулицю? – спитав
другого дня Микола в Нимидори на лану.
Д – Рада б вийти, та Кавуниха не пустить, – сказала
Нимидора.
8. Пунктуаційну помилку допущено в рядку
А – Мамо, рятуйте Миколу! – знов закричала
Нимидора, пригортаючи колиску до грудей.
Б – Де ж Микола? – спитала мати.
В – Помандрував, покинув нас! – крикнула
Нимидора.
Г – Коли? – спитала мати.
Д – Оце тільки що розпрощався зо мною і вас не
звелів будить та й пішов у мандрівку кудись: відказала Немидора.
9. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні
А Своєрідним заповітом для земляків Михайла Старицького звучать
його слова:
Нехай Україна у
щасті буя –
У тім нагорода і
втіха моя.
Б «Пісня
– це коли душа сповідається» – писав Григір Тютюнник.
В Василь Симоненко про
своє життя говорив: «Щось у мене було від діда Тараса і від прадіда Сковороди».
Г Богдан-Ігор Антонич у своїх виступах підкреслював, що «зрештою, людина
завжди є сама, навіть у приязні та любові».
Д Про лицемірство
найкраще сказав Андрій Коваль: «Навіть зірвавши з людини маску, не завжди
побачиш її справжнє обличчя, за маскою можуть критися інші маски».
10. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні
А П’єр Буаст порівнював людей зі словами, адже «якщо не поставити їх на їхнє
місце, вони втрачають своє значення»
Б «Антонич такий поет,
який вимагає включення дуже серйозних інтелектуальних ресурсів, а в нашій
традиції цього немає, бо поезія або має розчулити до сліз, або не цікава», –
писав про письменника Юрій Андрухович.
В Особливою і
неповторною є інтимна лірика Ліни Костенко, з якої постає лірична героїня, яка
вміє любити, відчуває близьку їй людину, яка безкорислива і ніжна, вміє
розуміти, прощати, розлучатись і зустрічати:
«Я люблю тебе
тихо і боязко,
Я прощально тебе
люблю».
Г Олесь Гончар про творчість Кобзаря писав: «Тарас Шевченко народився на
українській землі, під українським небом, проте він належить до тих
людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього
людства знаходять своє безсмертя»
Д «Він світив, як
сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того
грому боялись усі плазуни й негідники», – писав про Остапа Вишню Максим
Рильський.
Відповіді надіслати до 18.05.2020. Нехай удача буде поряд!
Немає коментарів:
Дописати коментар